Портал Edudemic составил список самых необходимых образовательных инструментов, без которых не обойдётся ни один современный учитель. 

Edudemic — это американский медиапортал, который, как и мы, пишет о будущем образования и новых образовательных технологиях. Каждый год его авторы составляют хит-парад самых распространённых среди американских учителей сервисов. Абсолютно все эти инструменты с успехом могут применяться и российскими коллегами, поэтому мы приводим составленный список практически в неизменном виде. При этом мы взяли на себя смелость дополнить его другими ресурсами — как отечественными, так и зарубежными, которыми делились с вами ранее. Кое-какие инструменты вы совершенно точно используете ежедневно, а вот о парочке из них, зуб даём, вы услышите впервые.  

Заповнення журналу є одним із важливих моментів роботи вчителя. Класний журнал – державний нормативно-фінансовий документ. Нормативний мінімум, що регулює й регламентує діяльність учителя в роботі з класним журналом, такий:

• наказ Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496 «Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»;
• постанова Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 776);
• наказ Міністерства освіти і науки України від 05.05.2008 № 371 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

Шкільний курс фізики - основний компонент природничої освіти школярів. Він вносить істотний внесок у вирішення завдань загальної освіти, забезпечуючи формування в учнів єдиної фізичної картини Світу, наукового світогляду, розвиток їх інтелектуальних, творчих здібностей, прищеплення ціннісних орієнтацій, підготовку до життя в умовах сучасного суспільства.

Головна мета навчання фiзики в середнiйшколi полягає в розвитку особистостiучнiв засобами фiзики як навчального предмета, зокрема завдяки формуванню в них фізичних знань, наукового свiтогляду i вiдповiдного стилю мислення, екологiчної культури, розвитку в них експеримента­ль­них умiнь i дослiдницькихнавикiв, творчих здiбностей i схильностi до креативного мислення.

Урок  ― це  дзеркало  загальної  і  педагогічної  культури  вчителя,

мірило  його  інтелектуального  багатства,

показник  його  кругозору,  ерудиції

Учителі в роботі з обдарованими дітьми керуються класифікацією методів М. Лейтеса:

• метод  евристичного дослідження;
• метод конструювання правил (дослідження можуть бути створені, «відкриті» учнями);
• метод гіпотез (конструювання версій відповідей на поставлене вчителем запитання або проблему);
• метод взаємного навчання («Почув ― і забув, побачив ― і запам’ятав, зробив ― і усвідомив, пояснив комусь ― і зрозумів» (китайська мудрість));
• метод учнівського планування (планування освітньої діяльності на визначений період (урок, день, тиждень або з теми, розділу тощо));
• метод створення освітніх програм учнями;
• методи самоорганізації навчання можливо реалізувати за допомогою використання комп’ютера під час вивчення теми з навчального предмета. Основну роботу зі складання програм можуть виконувати й залюбки виконують самі учні. Учителі також розробляють тестові та контрольні завдання, схеми і таблиці, презентації, відео– та аудіо ряд записів, які можуть проробити, прослухати та продивитись на комп’ютері під час уроку;
• метод дидактичної гри має найбільшу силу впливу на обдарованих дітей. За допомогою гри в них розвиваються потенційні можливості, вони самореалізуються за умови, коли самі є виконавцями та співавторами;
• словесні методи. Серед них найрезультативнішими виявилися методи бесіди (евристичної та аналітичної), коментування та творчого переказу. Серед практичних потрібно обирати для роботи з обдарованими дітьми лише проблемно – пошукові та творчого характеру

Інформаційні технології відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають цілком нові можливості для творчості, дозволяють реалізувати нові форми і методи навчання.

При  складанні  тематичного  плану  перед  учителем  виникає  завдання:  як  побудувати  процес  вивчення  теми  (розділу)  так,  щоб  на  уроці  було  оптимально  розв’язано  три  основні  дидактичні  завдання:  первинне  опрацювання  нового  навчального  матеріалу,  закріплення  і  розвиток  його,  контроль  і  оцінка  знань  та  результатів  навчальної  роботи.  Відведений  програмою  час  слід  раціонально  розподілити  для  успішного  розв’язання  цих  завдань.  Кожен  урок  має  бути  призначений  для  досягнення  однієї  чи  кількох  основних  дидактичних  цілей.

Для  того  щоб  навчити  іншого,  потрібно  більше  розуму,

ніж  для  того,  щоб  навчитися  самому.

М.  монтель

Досвід роботи свідчить, що найбільш ефективним за результатами є інтерактивне навчання.

характерною ознакою XXI століття є істотне збільшення інтенсивності людської діяльності у всіх сферах життя. Це вимагає від людини універсальності в усьому: володіти декількома професіями, багатьма мовами, уміти працювати зі складною технікою. Життєву активність за цих умов може зберегти тільки та людина, що здатна до самоосвіти і самовдосконалення, що вміє брати на себе відповідальність, організовувати свою роботу.