Портал Edudemic составил список самых необходимых образовательных инструментов, без которых не обойдётся ни один современный учитель.
Edudemic — это американский медиапортал, который, как и мы, пишет о будущем образования и новых образовательных технологиях. Каждый год его авторы составляют хит-парад самых распространённых среди американских учителей сервисов. Абсолютно все эти инструменты с успехом могут применяться и российскими коллегами, поэтому мы приводим составленный список практически в неизменном виде. При этом мы взяли на себя смелость дополнить его другими ресурсами — как отечественными, так и зарубежными, которыми делились с вами ранее. Кое-какие инструменты вы совершенно точно используете ежедневно, а вот о парочке из них, зуб даём, вы услышите впервые.
Заповнення журналу є одним із важливих моментів роботи вчителя. Класний журнал – державний нормативно-фінансовий документ. Нормативний мінімум, що регулює й регламентує діяльність учителя в роботі з класним журналом, такий:
наказ Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496 «Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»;
постанова Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 776);
наказ Міністерства освіти і науки України від 05.05.2008 № 371 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».
Шкільний курс фізики - основний компонент природничої освіти школярів. Він вносить істотний внесок у вирішення завдань загальної освіти, забезпечуючи формування в учнів єдиної фізичної картини Світу, наукового світогляду, розвиток їх інтелектуальних, творчих здібностей, прищеплення ціннісних орієнтацій, підготовку до життя в умовах сучасного суспільства.
Головна мета навчання фiзики в середнiйшколi полягає в розвитку особистостiучнiв засобами фiзики як навчального предмета, зокрема завдяки формуванню в них фізичних знань, наукового свiтогляду i вiдповiдного стилю мислення, екологiчної культури, розвитку в них експериментальних умiнь i дослiдницькихнавикiв, творчих здiбностей i схильностi до креативного мислення.
Учителі в
роботі з обдарованими дітьми керуються класифікацією методів М. Лейтеса:
методевристичного дослідження;
метод конструювання правил (дослідження можуть бути створені, «відкриті» учнями);
метод гіпотез (конструювання
версій відповідей на поставлене вчителем запитання або проблему);
метод взаємного навчання («Почув ― і забув, побачив ― і запам’ятав, зробив ― і усвідомив, пояснив
комусь ― і зрозумів» (китайська мудрість));
метод учнівського планування (планування освітньої діяльності на визначений період (урок, день, тиждень
або з теми, розділу тощо));
метод створення освітніх програм учнями;
методи самоорганізації навчання можливо реалізувати за допомогою використання комп’ютера під час вивчення
теми з навчального предмета. Основну роботу зі складання програм можуть
виконувати й залюбки виконують самі учні. Учителі також розробляють тестові та
контрольні завдання, схеми і таблиці, презентації, відео– та аудіо ряд записів,
які можуть проробити, прослухати та продивитись на комп’ютері під час уроку;
метод дидактичної гри має найбільшу силу впливу на обдарованих дітей. За допомогою гри в них
розвиваються потенційні можливості, вони самореалізуються за умови, коли самі є
виконавцями та співавторами;
словесні методи. Серед
них найрезультативнішими виявилися методи бесіди (евристичної та аналітичної),
коментування та творчого переказу. Серед практичних потрібно обирати для роботи
з обдарованими дітьми лише проблемно – пошукові та творчого характеру
Інформаційні технології відкривають учням доступ до
нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи,
дають цілком нові можливості для творчості, дозволяють реалізувати нові форми і
методи навчання.
характерною ознакою XXI століття є істотне збільшення інтенсивності людської
діяльності у всіх сферах життя. Це вимагає від людини універсальності в усьому:
володіти декількома професіями, багатьма мовами, уміти працювати зі складною
технікою. Життєву активність за цих умов може зберегти тільки та людина, що
здатна до самоосвіти і самовдосконалення, що вміє брати на себе
відповідальність, організовувати свою роботу.