1.  Тема,  розділ  (система  уроків)  за  програмою.   Тут  визначається:

·        Мета  (загальна,  дидактична)  система  уроків;

·        Типи  уроків;

·        Методи  навчання;

·        Засоби  навчання  (технічні  засоби  навчання,  унаочнення);

·        Види  контролю  та  способи  зворотного  зв’язку.

Деякі  автори  мету  системи  уроків  пропонують  доповнити  порадами,  щодо  виховної  роботи  на  уроці,  засобами  профорієнтації,  та  зв’язку  навчального  матеріалу  з  життям.

2.  Актуалізація  опорних  знань.   Тут  визначають:

·        Опорні  знання  до  кожного  уроку  (групи  уроків);  види  міжпредметних  і  внутрішньопредметних  зв’язків;

·        Типи  самостійних  робіт,  які  б  актуалізували  потрібні  знання  і  способи  дій.

3.  Формування  нових  понять  і  способів  дій.  Це  основний  розділ  плану;  тут  визначають:

·        Нові  експериментальні  факти,  явища,  закони,  величини  і  поняття,  що  вивчаються;

·        Передбачуване  розширення  знань,  умінь  і  навичок  (що  учні  повинні  знати  й  уміти  після  вивчення  теми);

·        Основні  поняття  теми,  основний  та  інформаційний  матеріал.

4.  Застосування  (формування)  умінь  та  навичок.  У  цьому  розділі  плану  зазначають:

·        Типи  самостійних  робіт;

·        міжпредметні  і  внутрішньопредметні  зв’язки,  потрібні  для  формування  системи  знань  та  світогляду;

·        Засоби  узагальнення  і  систематизації  знань  і  умінь.

5.  Домашнє  завдання: 

·        Повторення  матеріалу  уроку;

·        Творча  частина  завдання  (індивідуально).

Тематичне  і  поурочне  планування 

            Тематичне  і  поурочне  планування  доцільно  планувати  з  всебічного  вивчення  навчального  матеріалу,  яке  включає  аналізи:  понятійний                      (компонентний),   логічний,  психологічний,  дидактичний,  а  також  аналіз  виховного  значення  навчального  матеріалу.

Понятійний  аналіз  здійснюють  за  формулою:  „Що  нового  повинні знати  учні  на  уроці,  що  повторити,  чого  навчитися?”  інакше  кажучи,  вчитель  визначає  обсяг  нового  матеріалу  на  уроці,  його  зв’язок  з  попереднім,  виділяє  основні  поняття  і  допоміжний,  інформаційний  матеріал;  визначає,  які  з  понять  і  способів  дій  треба  актуалізувати  на  уроці,  що  повторити,  поглибити  і  закріпити.

На  основі  цього  та  інших  результатів  аналізу  навчального  матеріалу  визначають  основну  дидактичну  мету  та  інші  завдання  уроку,  обирають  методи  навчання,  тобто  створюють  основу  для  завершального  аналізу  навчального  матеріалу.

Логічний  аналіз   має  насамперед  встановити  логічну  послідовність  розгляду  понять,  можливість  навчити  учнів  оперувати  логічними  законами   і  формулами,  виявити  можливості  створення  проблемних  ситуацій  та  постановки  навчальних  проблем,  вибір  матеріалу  для  групового  навчання.

Психологічний  аналіз   певною  мірою  є  конкретизацією  логічного.  Він  потрібний  для  визначення  проблемності  та  мотивації  навчання  (психологічний  аналіз  передбачає  вивчення  знань  учнів,  тому  може  бути  ефективно  здійснений  лише  при  поурочному  плануванні).

Аналіз  виховного  значення  навчального  матеріалу   має  визначати,  як  найкраще  використати  навчальний  матеріал  для  виховного  впливу  на  учнів,  для  виховання  їх  світогляду.  Для  цього  вчитель  доповнює  навчальний  матеріал  фактами  з  історії  науки  і  техніки,  розвитку  науково – технічного  прогресу.

Дидактичний  аналіз  завершальний  етап  цього  всебічного  аналізу  навчального  матеріалу.  Тут  учитель:

• Визначає  дидактичну  мету  уроку,  його  тип,  встановлює,  які  поняття  повинні  засвоїти  учні  та  які  способи  дії  мають  бути  сформовані;
• Уточнює  обсяг  навчального  матеріалу,  поділяє  його  на  логічно  взаємозв’язані  частини,  намічає  структуру  уроку  і  розподіляє  його  час;
• Добирає  загальні  та  бінарні  методи  навчання,  демонстраційний  та  фронтальний  експеримент,  можливе  унаочнення,  способи  використання  технічних  засобів  навчання,  місце  і  характер  організації  фронтальних  лабораторних  робіт.
• Встановлює  місце  і  способи  організації  самостійної  роботи  учнів  на  уроці:  роботу  з  підручником,  вправи,  спостереження;  з  цією  метою  відбирає  відповідні  дидактичні  матеріали,  завдання  для  програмованого  контролю  і  оцінювання  досягнень  учнів;
• Використовує  методичні  прийоми  підсилення  виховного  впливу  на  учнів,  зокрема  їх  політехнічної  і  професіональної  спрямованості  та  орієнтації,  забезпечення  міжпредметних   зв’язків  тощо;
• Намічає  учнів  для  оцінювання  досягнень  та  індивідуальної  роботи;
• Готує  матеріал  для  домашнього  завдання  всім  і  окремим  учням.