Найважливішим завданням
школи на сучасному етапі розвитку освіти є розвиток і виховання такого
громадянина.
Перед кожним учителем стоїть задача:
підвищити ефективність своєї праці, впровадити в реальність зміст навчальної
програми і досягти таких результатів, щоб кожен учень умів мислити, генерувати
нові ідеї, приймати нестандартні рішення. Тому орієнтиром змісту освіти є
розвиток особистісного потенціалу дитини, її самоактуалізація.
Перед українською школою постає задача:
формувати розум, а не наповняти голови учнів різними знаннями. Щоб педагогічний
процес зробити цілеспрямованим і більш результативним, необхідно застосовувати
нові освітні технології.
Технологія ―
це сукупність прийомів, що застосовуються у будь-якій справі, майстерність у
мистецтві. (Тлумачний словник)
Педагогічна технологія ―
це організований цілеспрямований педагогічний вплив на навчальний процес. (Б.
Т. Лихачов)
Педагогічна технологія ―
це системний метод створення, застосування і визначення всього процесу
викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх
взаємодії, що ставить своєю задачею оптимізацію форм освіти. (ЮНЕСКО)
Авторитарні технології. За умови застосування цих технологій
педагог є суб’єктом навчально-виховного процесу, а учень ― лише „об’єкт”. Такі технології
відрізняються жорсткою організацією шкільного життя, придушенням ініціативи. На
сьогодні такі технології не виконують задач, поставлених перед школою.
Особистісно орієнтовані технології ставлять у
центр шкільної освітньої системи особистість дитини, забезпечують комфортні і
безпечні умови її розвитку, реалізують її природний потенціал.
У рамках особистісно
орієнтованих технологій самостійними напрямками виділяються гуманно-особистісні
технології співробітництва, підтримки особистості дитини, віри в неї. Це
принцип у педагогіці, стосовно якого
Амонашвілі говорив, що душа ― наша головна опора, а Ільїна
стверджувала: „Над чим посміялися, те й запам’ятали”.
Педагогічні технології на основі
активізації й інтенсифікації діяльності учня.
Це ігрові технології, проблемне навчання, навчання на основі опорних
конспектів (В. Ф. Шаталов, В. М. Шейман). Головний девіз цих педагогів: учити
без примусу, а головний напрямок таких технологій ― гуманістичність.
Особистісно орієнтовані технології трактують індивідуальний
підхід, відмову орієнтації на середнього учня, пошук кращих якостей у дитині,
урахування особливостей особистості в навчально- виховному процесі.
В основу педагогічної технології „створення ситуації
успіху” покладений індивідуально-орієнтований підхід до процесу навчання і
виховання. Ситуація успіху ― це психологічний стан задоволення при
виконанні роботи. Учень змінює думку про себе. Виникає позитивна концепція: я
подобаюся, я здатний, я маю значення. І все це сприяє успіхові. Зате негативна
концепція погіршує результат, змінює особистість у гіршу сторону, пригнічує дитину.
Таким чином, призначення особистісно орієнтованих технологій полягає у
тому, щоб підтримувати і розвивати природні якості дитини, її здоров’я,
індивідуальні здібності, творчу саморегуляцію.
Розрізняють фронтальну,
індивідуальну і групові форми навчання.
Індивідуальна форма: одержав завдання, а потім виконуй кожний у
своєму темпі. Контакти з учителем дуже короткі, спілкування з учнями ―
відсутнє. Для слабких цей метод приречений.
Фронтальний метод: весь клас працює над одним питанням. Наслідки:
слабкі не розуміють, сильні нудьгують.
Групове навчання: формує риси особистості ―
працювати на користь іншим, не ізолює учнів одне від одного, сприяє формуванню
взаємодопомоги. Слабкі учні не бояться запитати, не бояться помилитися.
Авторами цього навчання є Виноградова і Рєпкін.
Задача вчителя не тільки учити, але й зробити цей процес більш цікавим і радісним.
Технологія диференційованого навчання ― це створення оптимальних умов для виявлення
інтересів і здібностей, а також сприяння зміцненню здоров’я.
|