Створення суперіонного льоду / фото Lawrence Livermore National Laboratory
Квітень 26, 2018 Олена Летута
Вперше в лабораторних умовах вчені змогли створити суперіонний лід. Він одночасно і твердий і рідкий, а для його утворення необхідна температура настільки ж гаряча, як і на поверхні Сонця.
В 1946 році Нобелівську премію отримав фізик Персі Бріджман за винайдення приладу, здатного створювати надвисокий тиск. Завдяки йому фізики змогли створити різні форми матерії, що виникають під високим тиском, а також виявити 5 різних кристалічних форм льоду та провести понад 100 досліджень пов’язаних з поведінкою льоду в екстремальних умовах. Однак це не все, чим може нас здивувати вода.
Однією з найзагадковіших властивостей води була її гіпотетична здатність ставати супеіонним льодом за високих температур та високого тиску. Для цього екзотичного стану води характерний рух рідких водневих іонів всередині твердої решітки кисню.
19 квітня 2018 року за допомогою ракети Falcon 9 було виведено на орбіту космічний телескоп TESS Transiting Exoplanet Survey Satellite).
Донедавна практично кожен запуск приватної ракети-носія та вивід на орбіту телескопа ставали надзвичайною подією.
Проте за останні роки людство встигло звикнути до обох явищ. Водночас, запуск 19 квітня не був тривіальним, адже вантажем був унікальний телескоп, який значно підвищує наші шанси знайти позаземне життя.
Великий Адронний Коллайдер, найпотужніший прискорювач частинок на сьогоднішній день, незабаром отримає модернізовані чіпи для датчиків одного з чотирьох основних експериментів, ALICE (A Large Ion Collider Experiment). Ці чіпи, які отримали назву SAMPA, були розроблені в бразильському університеті Poli-USP і протягом цього року вони пройшли через програму випробувань, проведених міжнародною командою експертів у цій сфері. Зараз керівництво Європейської організації ядерних досліджень CERN дало дозвіл на початок великомасштабного виробництва цих чіпів на потужностях відомої компанії TSMC (Taiwan Semiconductor Manufacturing Company Limited). І незабаром експеримент ALICE отримає всі 88 тисяч таких чіпів, які будуть використані для переобладнання детекторів даного експерименту.
Групі вчених з Гарвардського університету, очолюваною доцентом Канг-Куєн Ні, вперше в історії науки вдалося об’єднати два атома в одну молекулу шляхом прямих маніпуляцій з цими атомами. Більше того, отримана молекула має два чітко виражених магнітних полюси, що дозволить використовувати її в якості нового типу квантового біта, кубіта, здатного одночасно зберігати і обробляти закладену в ньому квантову інформацію.
Розробка комп’ютерів, які використовують у своїх інтересах властивості окремо взятих молекул, вимагатиме ще маси додаткових досліджень. Проте, робота гарвардських дослідників демонструє те, що нам вже доступні необхідні для цього рівні точності виконання всіх необхідних операцій.