Нова робота Керенідіса, Елені Діаманті та Ніража Кумара представляє змінену версію сценарію. В питанні, котре стало центром статті, розглядається взаємодія двох користувачів: Боба та Аліси. Аліса має набір пронумерованих куль. Кожна куля випадковим чином зафарбована в червоний або синій колір. Боб хоче знати, чи має конкретна пара куль, вибрана випадковим чином, один і той самий чи різні кольори. Аліса при цьому прагне відправити Бобові мінімум інформації, однак з гарантією, що Боб все ж таки відповість на питання.

Це, так звана, “проблема співставлення вибірки”. Вона має значення для криптографії або цифрової валюти, де користувачі вимушені часто обмінюватися інформацію без розголошення всього, що їм відомо. Проблема співставлення вибірки якнайкраще підходить для демонстрації переваг квантової комунікації. В класичному розв’язанні проблеми співставлення, Аліса має відправити Бобові кількість інформації, пропорційну квадратному кореню з кількості куль. Проте неортодоксальна природа квантової інформації робить реальним більш ефективне рішення.

В лабораторній установці, використаній в роботі, Аліса та Боб спілкуються з допомогою лазерних імпульсів. Кожен імпульс — це одна куля. Імпульси проходять крізь променевий ділитель, який надсилає половину кожного імпульсу до Аліси та половину до Боба. Коли імпульс проходить повз Алісу, вона може зрушити те, що називається фазою лазерного імпульсу, для кодування інформації про кожну кулю незалежно від її кольору. Тим часом Боб кодує інформацію про пари куль у свою частину лазерних імпульсів. Далі імпульси сходяться в іншому променевому ділителі, де вони стикаються одне з одним. Те, як ці два набори імпульсів створюють перешкоди одне для одного, відбиває різницю в способах зрушення фази кожного імпульсу. А Боб може прочитати інтерференційну картину на сусідніх фотонних детекторах.

До моменту, коли Боб “читає” квантове повідомлення Аліси, воно здатне відповісти на будь-яке питання про будь-яку пару. Однак в процесі читання квантового повідомлення Боб знищує його, отримуючи інформацію лише про одну пару куль. Ця характерна риса квантової інформації полягає в тому, що хоча вона й може бути зчитана багатьма способами, проте, кінець кінцем, може бути прочитана лише з допомогою одного. Це значно зменшує обсяг інформації, котра має бути передана для розв’язання проблеми та складання вибірки. Так, якщо Алісі потрібно було б відправити 100 класичних бітів, щоб Боб міг відповісти на поставлене питання, вона може виконати те ж завдання з допомогою лише 10 кубітів.

Новий експеримент — чистий тріумф над класичними методами передачі інформації. Його результат — демонстрація переваги квантових комп’ютерів над класичними, яку важко було б виявити лише в обчислювальній сфері.