2017 год оказался богатым на интересные эксперименты и неожиданные открытия.
Фото Global Look Press.

29 декабря 2017  Анатолий Глянцев

Декабрь – время подводить итоги. Редакция проекта "Вести.Наука" (nauka.vesti.ru) отобрала для вас десять самых интересных новостей, которыми нас в уходящем году порадовали физики.

23 декабря 2017 

Япония осуществила запуск ракеты Н-IIА с двумя спутниками — Shikisai (GCOM-C) и Tsubame (SLATS). Уникальность запуска состоит в том, что спутники будут отделены от носителя в разное время и на разной высоте. Их орбиты и функции также будут различны.

Так, Shikisai (Global Change Observation Mission, GCOM) – метеорологический спутник. Он будет двигаться по орбите высотой 800 километров и измерять уровень содержания в атмосфере и облаках микроскопической пыли. Также он соберет данные о содержании в атмосфере Земли двуокиси углерода и степени поглощения этого газа растениями.

23 декабря 2017  

Американская компания SpaceX запустила ракету-носитель Falcon 9 с десятью спутниками связи Iridium NEXT.

Старт состоялся 23 декабря в 04:27 мск с космодрома Ванденберг в Калифорнии.

Трансляцию можно увидеть на сайте SpaceX.

Первую ступень ракеты до этого уже использовали при запуске в июне этого года. В этот раз управляемую посадку осуществлять не планируется. Планируется, что спутники окажутся на заданной орбите в течение часа.

Опубліковано  LEU    25 Грудня  2017

У 1970-х роках професор Генріх Хору припустив, що для проведення реакції ядерного синтезу не обов’язково розігрівати реактор до колосальних температур. Через майже 50 років вченим нарешті вдалося втілити його ідеї у життя — і допомогли в цьому звичайні лазери.

Незважаючи на безліч цікавих спроб, досі інженерам так і не вдалося створити реактор ядерного синтезу з позитивним виходом. Незважаючи на те, що подібна установка вирішила б безліч енергетичних проблем, при нинішньому розвитку технологій її концепт здається нездійсненним. Що вже говорити про синтез, який не тільки дозволяв би отримати енергію, але і не утворював би радіоактивних відходів!

Опубліковано  LEU   20 Грудня  2017

Ще з 19-го століття вчені почали помічати подібність фізичних законів, що описують електричні явища, законами, що описують магнітні явища. Однак, існує одна-єдина річ, відсутність якої служить перешкодою повної симетричності законів – магнітні монополи. Ці магнітні монополи у вигляді елементарних частинок продовжують на сьогоднішній день залишатись невловимими для вчених, однак вченими вже був створений ряд штучних об’єктів, які демонструють деякі з властивостей магнітних монополів. А групі дослідників з австрійського Інституту науки і техніки (Institute of Science and Technology Austria, IST Austria) вдалось продемонструвати, що крапельки надтекучої рідини, рідкого гелію, діють як магнітні монополи по відношенню до молекул, зануреним в них. Краплі надтекучої рідини вивчались вченими протягом тривалого часу, але до останнього часу нікому не вдавалось помітити їх “магнітну особливість”.

Працюючи з електричними зарядами, можна досить легко розділити їх позитивні і негативні полюси. Негативно заряджений електрон як раз і є негативним полюсом, а позитивно заряджений протон – позитивним. Кожен з таких полюсів є окремою фізичною частинкою, яку можна відокремити одна від одної. З магнітами все виглядає набагато складніше, якщо взяти один магніт і розділити його на дві частини, то ми отримаємо два магніти, які мають по два полюси. Іншими словами, принципово неможливо фізично розділити магніт на два, у яких присутній тільки один з полюсів.