Зазначається, що спочатку старт був призначений на 14 липня, а його два рази переносили з-за несприятливих погодних умов.
Передбачається, що космічний зонд досягне Червоної планети в лютому 2021 року після семи місяців польоту.
Мета місії ОАЕ на Марс - вивчити атмосферу, кліматичні умови й зміну пір року. Апарат повинен залишатися на орбіті протягом всього марсіанського року, тривалість якого майже вдвічі довше у порівнянні з земним. Космічний зонд також вперше проведе вивчення нижніх шарів атмосфери, де формується марсіанська погода, в тому числі пилові бурі. Корабель оснащений трьома камерами, що дозволяють вести спостереження за атмосферою Марса у видимому, інфрачервоному й ультрафіолетовому діапазонах.
Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ), невелика країна Перської затоки, перебуває на шляху великого прориву: приєднання до США, Радянського Союзу, Європи та Індії — елітного клубу країн, які успішно відправили космічні апарати на Марс. 15 липня поточного року Марсіанська місія Еміратів (Emirates Mars Mission, EMM) — також відома як космічний зонд (супутник) «Надія» (Hope satellite) — має стартувати за допомогою японської ракети-носія. До Червоної планети космічний апарат прибуде в лютому 2021 року.
Ініціатори і розробники місії сподіваються, що вона сприятиме розвитку промисловості та наукових можливостей ОАЕ. Водночас космічний зонд має здобути важливі дані про марсіанську атмосферу. «Однією з головних цілей місії з самого початку була наука, якої потребує міжнародна спільнота», — каже Сара Амірі (Sarah Amiri), науковий керівник місії «Надія».
Человечество зародилось в Африке. Но не все мы остались там, более чем тысячи лет наши предки распространялись по всему континенту и затем покинули его. Когда они добрались до моря, они построили лодки и пересекли под парусом огромные расстояния до островов, о существовании которых они возможно и не знали. Почему?
Вероятно, по той же самой причине, почему мы смотрим на Луну и звезды и говорим: “Что происходит там? Мы могли туда добраться? Возможно, мы могли бы туда полететь”.
Космос, конечно, более враждебен к человеческой жизни, чем поверхность моря; возможность избежать силы тяжести Земли влечет за собой намного больше работы и расходов, чем отчаливать на лодке от берега. Но тогда лодки были передовой технологией своего времени. Путешественники тщательно планировали свои опасные поездки, и многие из них умерли, пытаясь узнать то, что было за горизонтом. Покорение космоса с целью поиска новой среды обитания — это грандиозный, опасный, и, быть может, невозможный проект. Но это никогда не останавливало людей от попытки.
Все мы знаем, что такое длина, глубина, ширина и время.
Эти измерения позволяют нам воспринимать мир таким, каким (как нам кажется) он является. Но по правде говоря, мы давно ищем другие измерения, которые могут скрываться от нас.
Мы обращаемся к физике мультфильмов и игр, рассматриваем идеи вечно расширяющейся Вселенной и, в конце концов, выдумываем совершенно удивительные теории.
С развитием технологий мы начинаем замечать, как отвечает и начинает изменяться вместе с этим развитием окружающий нас мир. Несмотря на то, что многие технологии в этом списке уже начинают потихоньку применяться, некоторые по-прежнему остаются лишь в своем зачаточном состоянии. Мы находимся на пороге новой технологической эры в истории человечества, и хотя до того будущего, что показано в научно-фантастических фильмах, нам еще далеко, многие из технологий этого списка даже более футуристичны, чем мы могли себе представить.
Вчені, задіяні у реалізації міжнародного проекту XENON, найвисокочутливішого давача в світі на сьогоднішній день, орієнтованого на пошуки темної матерії, оголосили про факт реєстрації цим давачом надмірної кількості подій певного роду. Поки що вчені не можуть стверджувати, що їм, нарешті, вдалося виявити таємничу темну матерію, вони лише виявили збільшення кількості певних подій, джерело яких залишається невідомою величиною.
Деякі параметри цих подій містять підпис, який може бути наслідком присутності залишкових слідових концентрацій тритію (атомів водню з одним протоном і двома нейтронами), але все це може також бути і ознаками чогось більш екзотичного – існування частинки, що називається сонячним аксіоном, або проявом раніше невідомих властивостей частинок нейтрино.
Дослідники із Саудівської Аравії розробили технологію, яка отримала назву Aqua-Fi, що є черговим втіленням “підводного Інтернету” і використовує промені світла для високошвидкісної передачі даних.
Використання цієї технології дозволить в майбутньому керувати підводними апаратами і отримувати від них відео в режимі реального часу без використання традиційних кабелів, а нирці і водолази отримають можливість спілкуватися безпосередньо, незважаючи на відстань.
Згідно з дослідженнями, проведеними вченими з університету Науки і техніки імені короля Абдулли, в Саудівській Аравії, технології підводних комунікацій можна реалізувати за допомогою радіохвиль, акустичних сигналів та світла. На жаль, у кожного з цих методів є свій недолік, радіохвилі можуть забезпечити підводний зв’язок лише на дуже коротких дистанціях, акустичні сигнали, які здатні поширюватися на великі відстані, мають дуже вузьку смугу пропускання для цифрових сигналів, а використання світла вимагає того, щоб приймач і передавач перебували в зоні прямої видимості.
Если спросить первого встречного,какие важные события в изучении и освоении космоса он знает,то,скорее всего,прозвучит ответ про полет Гагарина или лунную миссию«Аполлона» — в зависимости от того,где живет этот первый встречный. Возможно,кто-то вспомнит спутник,марсоходы или луноходы,но,скорее всего,это будут очень известные и при этом относительно давние достижения. Это,конечно,не умаляет их значимости,но за последние десять лет мы узнали о Вселенной и космосе очень много благодаря и другим — может быть,не столь растиражированным,но невероятно важным миссиям,о которых большинство в
Впрочем, одна из них сейчас на слуху буквально у всех — 30 мая со второй попытки состоялся запуск Crew Dragon — первого частного пилотируемого космического корабля, созданного SpaceX Илона Маска. Увидеть подробности этой миссии можно 9 июня в 22:00 (мск) в программе Discovery Channel «Астронавты SpaceX: первый полет», которая покажет исторический старт с разных точек зрения и представит интервью с участниками миссии. А пока давайте вспомним хотя бы пять из важнейших событий последнего десятилетия, которые помогли лучше понять устройство нашей Солнечной системы и Вселенной.
Пространство-время – та сцена, на которой разворачивается вся история Вселенной: с момента Большого Взрыва, через рождение Млечного Пути, Солнца и расцвет динозавров – к Александру Македонскому и электронным научно-популярным журналам.
К нему часто добавляют слово континуум, от латинского «непрерывное» – но кое-где и пространство-время обрывается. Здесь теряют силу привычные законы физики. Здесь время выглядит иначе. Здесь даже нельзя сказать «здесь», поскольку здесь нет и пространства. Это – область нигде и никогда. Это – гравитационная сингулярность.
Притяжение геометрии
Со времен древних греков пространство казалось чем-то неизменным, постоянным, однородным, а время – не связанной с ним циклической спиралью вечного возвращения и повторения. К эпохе научно-технических революций эти представления лишь укрепились. Декартова система координат расчертила мир тремя взаимно перпендикулярными осями, время выпрямилось в отдельную, независимую от пространства (и вообще ни от чего) прямую стрелу. Во многом мы до сих пор живем в тех представлениях, возникших еще в XVIII веке.
Image captionПрезидент та віцепрезидент США спостерігають за запуском
Копирайт изображенияGETTY IMAGES
30 травня 2020
Пізно ввечері 30 травня відбувся запуск пілотованого корабля компанії SpaceX до МКС з території США - подія, на яку американська космічна галузь чекала майже 10 років. Розповідаємо, що варто знати про цю місію і чому це так важливо для космічної індустрії - і не лише американської.
У суботу, приблизно о 22:20 за київським часом зі стартового майданчика у штаті Флорида в небо здійнялася ракета Falcon 9, яка вивела на орбіту пілотований корабель SpaceX Crew Dragon.
На її борту двоє американських астронавтів - 49-річний Роберт Бенкен і 53-річний Дуглас Хьорлі. Два тижні тому обох відправили на карантин - хоча коронавірусу в них не виявили, в NASA побоювалися, що астронавти занесуть хворобу на МКС.