Учень:
називає основні етапи історії розвитку оптики як науки і прізвища її творців, розмір сталої Планка, швидкість поширення світла у вакуумі, повітрі й воді;
наводить приклади застосування оптичних явищ у техніці й виробництві;
розрізняє хвильові й квантові властивості світла і формулює їх означення;
записує закон В. Снелля, рівняння Ейнштейна для фотоефекту;
може
описати корпускулярно-хвильовий дуалізм світла, обґрунтовуючи його суть та місце в сучасній фізичній картині світу;
характеризувати суть оптичних явищ: поширення світла в різних середовищах, розсіювання і поглинання світла, інтерференцію і дифракцію світлових хвиль, поляризацію і дисперсію світла;
пояснити принцип дії квантових генераторів світла, квантово-хвильову природу світла;
порівняти енергію, масу, імпульс фотона з відповідними характеристиками одного з макротіл;
здатний
спостерігати оптичні явища в атмосфері, пояснюючи їх суть;
користуватися оптичними приладами,
дотримуватися правил їх експлуатації;
оцінити історичний характер становлення знань про природу світла;
робити висновок про корпускулярно-хвильову природу світла;
може розв’язувати задачі на розрахунок маси енергії та імпульсу фотона, застосовуючи формулу Планка та рівняння Ейнштейна для фотоефекту.
