Нова структура уроків передбачає новий зміст, новий рівень навчання.

Для забезпечення виконання дидактичних завдань уроків відповідно до їх мети слід використовувати різні форми роботи, надаючи перевагу активним методам навчання, здійснювати діалог із учнями, пропонувати різні форми самостійної і творчої роботи.Доречно віддавати перевагу  проблемно-пошуковому методу викладання нового матеріалу, створенню на уроці ситуацій успіху, використанню системи  дидактичних посібників, різнорівневих вправ і тестових завдань.

Слід приділяти увагу визначенню форм взаємодії вчителя й учнів, добору таких методів роботи, які роблять процес навчання осмисленим, сприяють формуванню й розвитку в учнів логічного мислення, бажання вчитися, самоосвіті й самореалізації учнів.

Головним недоліком на уроці є подання учням готових знань.

1. Кожний урок ― окрема ланка у загальному ланцюгу уроків теми.
2. Кожний урок повинен мати закінчений характер і розв’язувати певні навчальні і виховні завдання.
3. на кожному уроці слід залучати учнів до активної участі у навчальному процесі, вчити їх самостійно здобувати знання.
4. Кожний урок повинен бути ефективним!

1. Розминка.  Її головна функція ― створення сприятливого психологічного клімату для розвитку дитячої особистості.
2. Обґрунтування навчання. Кожна тема уроку має бути обґрунтованою, усвідомлюватись теоретично і використовуватись на практиці.
3. Ступінь актуалізації. На даному етапі учні активно пригадують, що вони знають з цієї теми, встановлюють рівень власних знань, доповнюють наявні відомості новими знаннями.
4. Ступінь усвідомлення змісту. На даному етапі учень здобуває нову навчальну інформацію. Вчитель всебічно сприяє, щоб учень самостійно аналізував та отримував інформацію, перевіряв своє особисте розуміння цієї інформації.
5. Ступінь рефлексії. учень висловлює засвоєну інформацію своїми словами і стає власником ідеї. Між учнями відбувається обмін думками, їх аналіз, відбір, приймаються рішення.

У сучасному уроці надзвичайно важливо продумувати кожен окремий його елемент. Необхідно вміти визначати педагогічні ситуації, що ведуть до розпізнавання, упорядкування й систематизації знань, виявлення і пояснення суті досліджуваного, перетворення і застосування знань на практиці.

Якою  повинна бути робота вчителя з виділення основних моментів уроку?

Це  перш  за  все:

• визначення місця уроку в розкритті теми. Підставою для визначення місця уроку служить загальноприйняте планування теми. Воно дає вчителю можливість усвідомити значення певного уроку в системі інших;
• виділення основної дидактичної мети; засвоїти знання; конкретизувати їх чи розширити; поглибити, застосувати,  проконтролювати уже  наявні знання; опанувати нові вміння;
• формулювання освітніх, виховних й розвиваючих завдань уроку. Вимоги програми до знань і умінь, а також аналіз змісту матеріалу в підручнику дають можливість сформулювати завдання  уроку.

Аналізуючи  зміст  матеріалу,  виділяють  те,  що  підлягає  вивченню.  Зміст  матеріалу  дозволяє  виділити  можливості  ознайомлення  учнів  з  методами  наук  (експериментальний,  теоретичний,  спостереження  та  ін.).

Аналізуючи  зміст  матеріалу,  слід  уточнити,  завдання  з  виховання  і  розвитку  учнів,  що  будуть  розв’язуватися  на  цьому  уроці.

навчити учнів самостійно аналізувати інформацію, бачити прорахунки у висловлюваннях однокласників, аргументувати свою думку, вміти відстоювати або переглядати її в разі необхідності, відшукувати оптимальні рішення.