Відзначимо, що єдиний вихровий промінь виходив з газової хмари в тому випадку, коли світло двох лазерів було синхронізоване, кутовий момент двох променів має бути однаковий в максимальному ступені. Після того, як вчені почали поступово розсинхронізовувати промені світла двох лазерів, на виході з’явився промінь, схожий на спіраль зі змінним кроком. Коли цей промінь був спрямований на плоску поверхню, він створив пляму, схожу за формою на півмісяць.

Провівши аналіз отриманих результатів, учені прийшли до несподіваних висновків. Як виявилося, фотони в передній частині променя рухаються навколо його центру з меншою швидкістю, ніж фотони в задній частині променя. І це є наслідком наявності у світла властивості, що, як згадувалося вище, отримала назву “самообертаючий момент”. І, вельми цікавий той факт, що навіть вчені-теоретики не висували раніше припущень про можливість існування такої властивості світла.

Вчені припускають, що знайдена ними властивість світла може бути використана в технологіях модуляції кутового моменту, які подібні технологіям частотної модуляції радіохвиль, що використовуються в комунікаційному, телевізійному та радіо – обладнанні. Більше того, пристрої, що виконують таку модуляцію, можуть бути дуже маленькими, що дуже важливо в світлі постійного руху в бік мініатюризації електронного та оптичного устаткування.

Джерело