“В кільцевий скляний резонатор можна помістити надмірну кількість світла, рух якого “струшує” молекули матеріалу резонатора, що призводить до виникнення акустичних коливань” – розповідає доктор Паскаль Дел’Хей (Pascal Del’Haye), вчений з Національної фізичної лабораторії.

Оскільки світло циркулює всередині скляного кола, воно починає взаємодіяти із створюваними ним же акустичними хвилями, частота яких становить 11 ГГц. Така взаємодія дозволяє обмінюватись енергією між світлом і звуком в обох напрямках. Однак, при нормальних умовах і світло, і звукові коливання потрапляють під вплив процесів, аналогічних тертю, що обмежує кількість обмінюваної енергії і перешкоджає їм “зчепитися” ще більшою мірою. Вчені вирішили проблему “тертя” за допомогою використання двох видів резонансу. Це, в свою чергу, дозволило їм отримати дуже високий рівень зчеплення між світлом і звуком, що проявилося у вигляді “підписів” особливого виду.

В даний час вчені вже зайняті підготовкою до наступної серії експериментів, які будуть проводитися при температурах, близьких до температури абсолютного нуля.

“Це дозволить нам дослідити у всіх тонкощах дуже чутливі до зовнішніх впливів особливості квантової поведінки “конгломерату” світла і звуку” – розповідає доктор Майкл Ваннер (Michael Vanner), науковий керівник проекту і вчений з Імперського коледжу в Лондоні, – “І ми сподіваємося, що отримані нами результати матимуть величезний вплив на розвиток квантових технологій майбутнього”.

Джерело