Зонди для цієї місії називають «зоряні чіпси», вони важать всього 1 грам, але будуть нести суттєвий комплект датчиків. Малий розмір, в теорії, допоможе їм уникнути астероїдних полів і міжзоряного пилу на шляху в інші світи. Ідея зовсім не божевільна – 20 років тому міні-супутники CubeSat розміром з кулак вважали іграшкою, а сьогодні вони стали основним вантажем для комерційних запусків ракет. У 2017-му індійські інженери випробували на орбіті 4-грамові «спрайти», прототипи «чіпсів», які успішно передавали інформацію на Землю. Потрібно ще трохи розвинути технології, і ми зможемо вмістити в крихітний обсяг досить багато корисного вантажу.

Якщо проект «Starshot» буде розвиватися за планом, то до 2030 року буде побудований тестовий лазер потужністю 1 гігават. За його допомогою запустять прототипи зондів, великі 100-грамові мобільні лабораторії, по всій Сонячній системі. Вони розженуться не сильно лише до 1 % від швидкості світла, проте вчені та інженери зможуть опрацювати всі основні деталі даної технології. На це потрібно приблизно $1 млрд., зате потім ціна запуску одного зонда знизиться до $10 000. У порівнянні з нинішніми розцінками на польоти в космос це просто дрібниця, однак космічним відомствам різних країн доведеться тісно співпрацювати – навіть гігаватний лазер легко зіб’є необережний супутник на шляху свого променя.