У новому дослідженні, опублікованому в Nano Letters, вчені Огньен Ілик, Кора Вент і Гаррі Етуотер з Каліфорнійського технологічного інституту в Пасадені показали, що нанофотонні структури можуть володіти потенціалом задоволення суворих вимог до матеріалу, з якого будуть робити вітрило, здатне подорожувати на близькосвітлових швидкостях.

Якщо в попередніх конструкціях використовувалися такі матеріали, як надтонкий алюміній, різні полімери і вуглецеве волокно, нанофотонні структури можуть маніпулювати світлом на субхвильових масштабах, а отже одночасно вирішують питання ефективного відштовхування (відбивання) і розподілу тепла (випромінювання). В якості прикладу вчені показали подвійний сендвіч з кремнію та діоксиду кремнію, які володіють заданими властивостями. Кремній володіє високим індексом відбивання — що виливається в ефективний рух, але погано охолоджується, а діоксид кремнію чудово остигає, але гірше відбиває.

В майбутньому цю концепцію можна використовувати для мінімізації обмежень потужності лазера і розміру лазерного масиву.

Джерело