Спеціалісти з Luftronix вирішили оптимізувати цей процес і навчили дрони інспектувати поверхні та нутрощі літаків. Під час польоту дрон записує відео, яке спеціальна програма поступово склеює в єдину картинку – 3D-модель літака. Потім ці знімки відправляються на комп’ютер і спеціаліст поступово аналізує стан корпусу, комфортно сидячи на стільці в офісі. Такий підхід до справи значно скорочує витрачений час – тільки 40 хвилин. Це точно сподобається багатьом авіакомпаніям, які старанно бережуть кожну копійку.

Зауважте, що будь-який дрон не зможе впоратися з цим завданням. Команда Luftronix самостійно виготовляє літальні апарати для свого стартапу і окремо закуповує деталі в різних виробників. Програмісти пишуть унікальне ПЗ, яке точно виконує складні завдання: формує маршрут дрона та уважно сканує важливі ділянки.

Кожен дрон оснащений шістьома камерами та комп’ютером, який може опрацювати дані з них всіх одночасно. Звісно, для цього потрібна потужна система, тому вибір впав на процесори Nvidia Tegra та Intel Joule. Політ виконується на базі Raspberry Pi. Він має тактову частоту 200 мегагерців та оперативну пам’ять 18 Мб, а це все, що необхідно для належної роботи коду.

/ фото Luftronix

Щоб дрон не розбився об фюзеляж, його оснастили відразу кількома видами сенсорів. Серед них ті, що шукають пошкодження на поверхні та повідомляють про це комп’ютер, а також ті, які реагують на перешкоди та постійно міряють висоту від підлоги до стелі. Окремий радіомодуль дозволяє легко знаходити дрон у просторі. Відтак, тепер пильнувати безпеку польотів буде набагато простіше.

Не дроном єдиним

Зараз один літак сканує один дрон, але вже незабаром комплексна картинка формуватиметься з перспективи відразу кількох машин. Команда стартапу планує використовувати методи машинного навчання, щоб виключити з рівняння людський фактор. Труднощі на даному етапі створює відсутність комплексних даних з попередніх аналізів літаків, які б можна було “згодувати” штучному інтелекту. Зараз у Київському авіаційному інституті працює група науковців, що формує єдину базу можливих пошкоджень корпусів літаків.

Є й інша проблема. Дрони – це все ще новинка для сучасного світу, а українська авіація має привабливі перспективи тільки за умови кращого фінансування. В Eleks вирішили взятися і за цю проблему. Так з’явився на світ Дронаріум – проект Олександра Грачова, бійця 79-ї аеромобільної бригади, кіборга під позивним “Мітібі”. На цей задум його наштовхнув власний досвід льотчика та чималий багаж знань про авіацію. Це перша школа управління дронами, яка зорієнтована на наймолодших слухачів: дітей від 4 і до 15 років. Тут вони навчаються на прототипах безпілотників та створюють власні моделі. Отже, не тільки у Luftronix майбутнє з безхмарним небом, але й в українців з власними крутими пілотами.

Дізнатись більше :

Luftronix