Хоча
кількість годин, відведених на вивчення астрономії, не змінилась
порівняно з попереднім навчальним роком, однак змінилися навчальні
програми, на основі однієї з яких створено новий підручник із курсу
астрономії (рівень стандарту, академічний рівень). Звертаємо увагу
вчителів на те, що зміст навчального матеріалу в нових програмах не
зазнав суттєвих змін, натомість державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учня більш конкретизовано порівняно з
попередніми програмами. Цей курс спрямований на розвиток
загальнокультурної компетенції, розуміння астрономічних явищ, із якими
людина стикається в повсякденному житті, має розкривані еволюційні
зв’язки між різними формами руху та структурної організації матерії у
Всесвіті, взаємозв’язок астрономічної науки з іншими природничими га
технічними науками.
Особливістю
програми профільного рівня є те, що серед державних вимог до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів є й вимога вміти розв’язувати задачі.
У зв’язку з цим рекомендуємо вчителеві під час складання
календарно-тематичного планування курсу передбачити час на формування в
учнів уміння розв’язувати задачі астрономічного змісту.
Програма
ріння стандарту, академічного рівня передбачає виконання однієї
практичної роботи. Учитель може довільно обирати тему цієї роботи з
трьох, запропонованих програмою. Разом із тим, практика, зокрема
результати Всеукраїнської учнівської олімпіади з астрономії, показує, що
учні на неналежному рівні знають зоряне небо: не орієнтуються в
сузір’ях; не можуть вказати найяскравіші зорі у відомому сузір’ї;
недостатньо вміють працювати з картами зоряного неба. З огляду на це
рекомендуємо проводити комбіноване практичне заняття, на якому показати
будову карти зоряного неба (зокрема особливості відображення на ній
небесних світил, використання небесних координат) та прийоми роботи з
такою картою. У другій частині практичного заняття бажано
продемонструвати учням вигляд зоряного неба в ділянці північного полюса
світу (сузір’я Малої та Великої Ведмедиць, Полярна зоря тощо), а також у
різні пори року.
Готуючись
до проведення такого комбінованого практичного заняття доцільно
використовувати програмно-педагогічний засіб «Бібліотека електронних
наочностей з астрономії. 11 клас» (опис зазначеного ППЗ є за адресою
http://www.astroosvita.kiev.ua/HTML/infotl8.htm]), а також скористатись
електронним планетарієм Stellarium (вільний доступ за адресою:
http://www.stellarium.org/, що має серед іншого україномовний
інтерфейс). Зазначений електронний планетарій демонструє зоряне небо на
будь-який обраний момент часу, а тому дозволяє в режимі відеопроекції
показати учням його вигляд у різні пори року (для цього в налаштуваннях
планетарію необхідно встановити географічні координати місця
спостережень та вказати дату). Рекомендуємо чотири орієнтовні дати: 15
жовтня (осіннє зоряне небо), 15 січня (зимове зоряне небо), 15 квітня
(весняне зоряне небо) і 15 липня (літнє зоряне небо). Час доби
добирається довільно, бажано обирати вечірні години. За допомогою цього
планетарію також можна показати зміну вигляду зоряного неба впродовж
доби.
Якщо
немає можливості комп’ютерної демонстрації, то можна попередньо
виготовити фотозображення (скріншоти екрана монітора) потрібних ділянок
зоряного неба та надрукувати їх.
Навчальна
програма профільного рівня містить тематику п’яти практичних робіт, яка
є орієнтовною. З огляду на можливості навчального закладу щодо
технічних засобів навчання учителем добираються три роботи для
проведення практичної частини курсу. Також учитель може запропонувати й
іншу тему роботи. Серед практичних робіт можна виділити найбільш значущі
для узагальнення, зокрема роботу з рухомою картою зоряного неба (№1),
визначення параметрів зір за діаграмою Герцшпрунга-Рессела (№4) і
визначення чисел Вольфа за спостереженнями у шкільний телескоп чи за
знімками Сонця (№5).
З
огляду на те, що 2011/12 навчальний рік буде завершуватися раніше,
пропонуємо таке ущільнення навчального матеріалу за профільною
програмою: на розгляд тем 1.3. «Час та календар» та 3.3. «Малі тіла
Сонячної системи» виділити по 1 навчальній годині, а на тему 4.4.
«Утворення та еволюція зір» — 2.
При
формуванні календарно-тематичного планування за 17 годинним курсом
рекомендуємо планувати дві тематичні атестації: першу — за результатами
вивчення тем 1-3, а другу ~ за результатами вивчення тем 4-8.
За
програмою профільного рівня доцільно передбачити не менше трьох
тематичних оцінювань навчальних досягнень учнів. Наприклад, за
результатами вивчення розділів 1-2 — перша, розділів 3-4 — друга і
п’ятого розділу — третя.
Готуючись
до тематичних атестацій у профільних класах, можна скористатися
збірником різнорівневих завдань для проведення державної підсумкової
атестації з астрономії (авт. Казанцев A.M., Крячко І.П., X.: Гімназія,
2008. — 48 с.). До цього збірника було включено завдання високого рівня
для учнів класів фізико-математичного профілю. Під час підбору завдань
для проведення тематичного оцінювання за програмою рівня стандарту,
академічного рівня можна брати за основу завдання, які запропоновано у
збірнику завдань для державної підсумкової атестації з астрономії для 11
класу (2011), який розміщено на сайті Міністерства освіти і науки,
молоді та спорту.
Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України, №17-18, 18-21, 2011
|
