На знімках – зображення Великих озер у Канаді, Куба, Греція, Багами, схід Місяця та Сонця та інші космічні пейзажі.
Таша Адамович
Агентство NASA вибрало 20 кращих світлин космосу 2020 року, зроблених чоловіками та жінками, які жили та працювали на Міжнародній космічній станції (МКС).
Відповідне відео оприлюднено в YouTube-каналі NASA Johnson. Фото відібрали з-поміж тисяч інших (щоб подивитися відео, доскрольте новину до кінця).
"Ми попросили хлопців із Відділу наук про Землю та дистанційного зондування Космічного центру імені Джонсона НАСА назвати кілька з їхніх улюблених фотографій із 2020-го. Ось 20 кращих знімків за 20-й рік", – йдеться в коментарі до відеоролика.
Україна підписала угоду з американським космічним відомством NASA про дослідження Місяця, Марса, комет та астероїдів у мирних цілях.
Космічна програма називається "Артеміда" (Artemis) і до неї, крім України, приєдналися вже сім країн: Австралія, Канада, Італія, Японія, Люксембург, Об'єднані Арабські Емірати і Великобританія, передає прессслужба Державне космічне агентство України.
"Це важливо для України, тому що ми зможемо реалізувати власні проєкти в партнерстві з провідними космічними агентствами світу ... Українські проекти вперше стали частиною глобального сценарію освоєння Місяця від ISECG, і логічно, що ми далі хочемо реалізовувати наш потенціал у межах програми "Артеміда", – заявив голова українського агентства Володимир Усов.
70-метрова антена Мережі далекого космічного зв'язку NASA, розташована в Австралії, повернулася в лад після модернізації. Це означає, що у фахівців знову з'явилася можливість спілкуватися з автоматичним апаратом «Вояджер-2», відправляючи йому команди за допомогою антени, повідомляється на сайті NASA.
Мережа далекого космічного зв'язку NASA використовується як для спостережень в радіодіапазоні, так і для підтримки зв'язку з автоматичними апаратами і марсоходами, що досліджують Сонячну систему. Її основні антени знаходяться в трьох комплексах, розташованих в Канберрі, Мадриді і Каліфорнії. У березні 2020 року почалися ремонтні роботи на 70-метровій антені DSS 43 в Канберрі, що входить до складу мережі і використовується вже 48 років, що призвело до обмеження роботи мережі. Зокрема, фахівці на довгий час втратили можливості відправляти команди космічному апарату "Вояджер-2», який знаходиться нижче площини екліптики і доступний тільки для телескопів в південній півкулі планети, але приймати з нього дані все ще було можна.
Роботи над антеною були завершені за вісім місяців і 29 жовтня 2020 року модернізована антена в тестовому режимі відправила «Вояджер-2» кілька команд. Через 34 години 48 хвилин апарат передав сигнал, що підтверджує, що він прийняв команди з Землі і виконав їх, а також, що всі системи працюють в штатному режимі. Очікується, що в лютому 2021 року антена буде підтримувати зв'язок між марсоходом «Персеверанс», який зараз летить до Червоної планети, і Землею.
Вихід в космос в одному лише скафандрі - саме по собі ризиковане заняття.
Проте з більш ніж сотні виходів у відкритий космос, що відбулися з 1965 року, є кілька, які виділяються, - наприклад, своєї тривалістю або тим, що космонавти робили «зовні» космічного корабля.
Зазначається, що спочатку старт був призначений на 14 липня, а його два рази переносили з-за несприятливих погодних умов.
Передбачається, що космічний зонд досягне Червоної планети в лютому 2021 року після семи місяців польоту.
Мета місії ОАЕ на Марс - вивчити атмосферу, кліматичні умови й зміну пір року. Апарат повинен залишатися на орбіті протягом всього марсіанського року, тривалість якого майже вдвічі довше у порівнянні з земним. Космічний зонд також вперше проведе вивчення нижніх шарів атмосфери, де формується марсіанська погода, в тому числі пилові бурі. Корабель оснащений трьома камерами, що дозволяють вести спостереження за атмосферою Марса у видимому, інфрачервоному й ультрафіолетовому діапазонах.
Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ), невелика країна Перської затоки, перебуває на шляху великого прориву: приєднання до США, Радянського Союзу, Європи та Індії — елітного клубу країн, які успішно відправили космічні апарати на Марс. 15 липня поточного року Марсіанська місія Еміратів (Emirates Mars Mission, EMM) — також відома як космічний зонд (супутник) «Надія» (Hope satellite) — має стартувати за допомогою японської ракети-носія. До Червоної планети космічний апарат прибуде в лютому 2021 року.
Ініціатори і розробники місії сподіваються, що вона сприятиме розвитку промисловості та наукових можливостей ОАЕ. Водночас космічний зонд має здобути важливі дані про марсіанську атмосферу. «Однією з головних цілей місії з самого початку була наука, якої потребує міжнародна спільнота», — каже Сара Амірі (Sarah Amiri), науковий керівник місії «Надія».
Человечество зародилось в Африке. Но не все мы остались там, более чем тысячи лет наши предки распространялись по всему континенту и затем покинули его. Когда они добрались до моря, они построили лодки и пересекли под парусом огромные расстояния до островов, о существовании которых они возможно и не знали. Почему?
Вероятно, по той же самой причине, почему мы смотрим на Луну и звезды и говорим: “Что происходит там? Мы могли туда добраться? Возможно, мы могли бы туда полететь”.
Космос, конечно, более враждебен к человеческой жизни, чем поверхность моря; возможность избежать силы тяжести Земли влечет за собой намного больше работы и расходов, чем отчаливать на лодке от берега. Но тогда лодки были передовой технологией своего времени. Путешественники тщательно планировали свои опасные поездки, и многие из них умерли, пытаясь узнать то, что было за горизонтом. Покорение космоса с целью поиска новой среды обитания — это грандиозный, опасный, и, быть может, невозможный проект. Но это никогда не останавливало людей от попытки.
Image captionПрезидент та віцепрезидент США спостерігають за запуском
Копирайт изображенияGETTY IMAGES
30 травня 2020
Пізно ввечері 30 травня відбувся запуск пілотованого корабля компанії SpaceX до МКС з території США - подія, на яку американська космічна галузь чекала майже 10 років. Розповідаємо, що варто знати про цю місію і чому це так важливо для космічної індустрії - і не лише американської.
У суботу, приблизно о 22:20 за київським часом зі стартового майданчика у штаті Флорида в небо здійнялася ракета Falcon 9, яка вивела на орбіту пілотований корабель SpaceX Crew Dragon.
На її борту двоє американських астронавтів - 49-річний Роберт Бенкен і 53-річний Дуглас Хьорлі. Два тижні тому обох відправили на карантин - хоча коронавірусу в них не виявили, в NASA побоювалися, що астронавти занесуть хворобу на МКС.
Запуск пілотованого корабля компанії SpaceX з двома американськими астронавтами, Дугласом Герлі та Робертом Бенкеном, успішно відбувся. Корабель Crew Dragon, як і планувалося, рухається у бік Міжнародної космічної станції (МКС).
Ракета-носій Falcon 9 здійняла в небо Crew Dragon близько 22:20 за київським часом.
На знімках – зображення Великих озер у Канаді, Куба, Греція, Багами, схід Місяця та Сонця та інші космічні пейзажі.
05 листопада 2020
28 жовтня 2020
24 Липня 2020
20 Липня 2020
10 июля 2020
Image captionПрезидент та віцепрезидент США спостерігають за запуском
Копирайт изображенияGETTY IMAGES
