Образотворча наочність і ТЗН на уроках фізики
План
- Образотворча
наочність і ТЗН; їх види.
- Психолого-педагогічні
засади використання образотворчої наочності та ТЗН в навчальному процесі.
- Методика
використання образотворчої наочності на уроках фізики.
- Використання
ТЗН під час навчання фізики.
- Використання
комп'ютера на уроках фізики.
1. Одним із основних принципів навчання є принцип наочності. Дотримання його під
час навчання фізики в середній школі полегшує засвоєння учнями навчального
матеріалу, сприяє формуванню в школярів наукових уявлень про фізичні явища та
процеси, забезпечує міцні та глибокі знання. Але під час уроку не завжди можна
демонструвати натуральні об'єкти і явища. Деякі явища чи речовини шкідливі для
здоров'я (випаровування ртуті, радіоактивні речовини); деякі об'єкти мають
занадто великі (космічний корабель, шлюзи) або дуже малі (кристалічна гратка,
молекула) розміри. Інколи на натуральних об'єктах не видно складових частин та
їх взаємодії (двигун внутрішнього згоряння, гідравлічний домкрат). Деякі
демонстрації не можуть бути проведені через відсутність необхідного обладнання.
У
таких випадках з метою забезпечення наочності навчання фізики звертаються до
образотворчої наочності.
До технічних засобів навчання
належать як технічні пристрої (проекційна
апаратура, магнітофони) так і засоби навчання (діа- та кінофільми, діапозитиви,
кодограми, відеозаписи). Останні є носіями навчальної інформації. Основне
завдання технічних засобів ― підвищення ефективності навчально – виховного процесу.
За
призначенням технічні
засоби поділяються на інформаційні, контролюючі та навчаючі.
До інформаційних відносяться
аудіовізуальні (навчальне кіно та телебачення, статична проекція). За допомогою
цих засобів учням надається навчальна інформація, реалізується принцип
наочності.
Контролюючі технічні засоби призначені
для визначення рівня та якості засвоєння навчального матеріалу.
Навчаючі технічні засоби
призначені для індивідуального процесу навчання. Дидактичні можливості
навчаючих машин визначаються мірою досконалості закладених у них навчаючих
програм.
Роль та можливості образотворчої наочності та ТЗН на уроках
фізики такі:
- Вони
підвищують наочність навчання, ілюструючи пояснення вчителя.
- Повідомляють
учням нові знання. У багатьох випадках дають повнішу і точнішу інформацію
про явища та об'єкти, ніж інші засоби.
- Створюють
можливість ознайомлення учнів із складними науковими дослідами,
установками.
- Найповніше
задовольняють інтереси учнів у галузі науки та розвивають їх природну
допитливість.
- Застосування
технічних засобів програмованого навчання звільняє вчителя від великого
об'єму технічної роботи, дозволяючи більше уваги приділити творчій стороні
його діяльності.
2. В основі
використання образотворчої наочності та ТЗН на уроках фізики лежать цілком
певні психічні процеси. Учитель використовує такі збудники, які сильно
впливають на органи відчуттів учня, ґрунтовно перебудовуючи всі його психічні
функції. Зорові і слухові аналізатори, які беруть участь у процесі сприйняття,
забезпечують отримання міцніших і повніших знань про питання, що вивчаються.
Для сприйняття
образотворчої наочності та ТЗН дуже важливо, що зорові аналізатори володіють
значно вищою пропускною можливістю, ніж слухові. Але основну інформацію учні
отримують за допомогою сигналів, які сприймаються слуховими аналізаторами.
Таким чином, зоровий аналізатор як засіб одержання навчальної інформації має
значні потенціальні резерви.
Для
успішного навчання важливо, щоб у процесі сприйняття брало участь якомога
більше видів цього процесу. На першому місці за значенням і ефективністю при
застосуванні образотворчої наочності та ТЗН є комбіновані зорово-слухові види
сприйняття, потім ідуть зорові і, нарешті, слухові. Тому під час використання
таких засобів навчання організм учня знаходиться під впливом потужного потоку
інформації, що створює емоційну основу, на базі якої полегшується перехід від
чуттєвого образу до логічного мислення, до абстрагування.
Використання
образотворчої наочності та ТЗН дозволяють ввести на урок фактичний матеріал,
який відображає навколишній світ природи, науки, життя. Але цей матеріал
служить моделлю, яка дає з певною мірою наближення уявлення про оригінал. Такий
матеріал завжди подається з найбільшою простотою та доступністю для сприйняття,
а знання забезпечують в подальшому перехід до вищого рівня пізнання ― понять та
теоретичних висновків.
3. Образотворча наочність та ТЗН може використовуватись
на різних етапах уроку, але найчастіше - під час вивчення нового матеріалу.
При
використанні об'ємної наочності необхідно вказувати ступінь її наближення до
натуральних об'єктів як за відповідністю явищ і процесів, так і масштабами
відповідності розмірів.
Використання
діючих моделей (насоса, електродвигуна, підіймального крана, гідравлічного
преса тощо) дозволяє продемонструвати роботу того чи іншого механізму. У діючих
моделях використовується, як правило, фізичне явище, яке "працює" і в
натуральному об'єкті.
При
використанні макетів (атомної електростанції, космічного корабля, розрізу
двигуна внутрішнього згоряння, парової машини та ін.) з'ясовується принцип дії
відповідного механізму та взаємодія його окремих частин.
Колекції
(види палива, синтетичні матеріали, лампи розжарювання, провідники та ізолятори
тощо) покликані розширити світогляд учнів, ознайомити їх з різними видами
матеріалів, приладів і т. д. їх доцільно використовувати як роздатковий
матеріал для фронтального експерименту та спостережень при повторенні.
Важливу
роль у навчанні фізики відіграють і площинні наочні посібники. Серед них
важливе місце посідають таблиці, плакати та малюнки, діаграми. Особливістю
цього виду наочності є широкі зображальні можливості, пов'язані з більшою
свободою у виборі художником зображальних засобів, а також те, що вони завжди
готові до використання в навчальному процесі.
На
цьому виду наочності розміщують: довідковий матеріал, графіки залежності між
фізичними величинами, схеми фундаментальних дослідів, будову приладів та
установок, фізичні явища. Цей вид наочності доцільно використовувати при
вивченні нового матеріалу, при закріпленні та узагальненні, при вступі в тему,
при організації самостійної роботи учнів.
Найчастіше
таблиці, плакати, малюнки, діаграми використовуються для супроводу розповіді чи
пояснення вчителя. Вони вивішуються на дошці чи спеціальних стендах, розміщених
у передній частині класу. Можлива також організація постійної експозиції цього
виду наочності з теми матеріалу, що вивчається.
Записи
та замальовки на дошці, які супроводжують пояснення вчителем навчального
матеріалу, є досить ефективним засобом зосередження уваги учнів на основному в
змісті уроку. Використання записів і замальовок на дошці під час пояснення
нового матеріалу дозволяє розділити його на невеликі частини, виділити основне,
образно та чітко подати різні моменти викладу.
На
дошці доцільно фіксувати:
·
план заняття;
·
малюнки, схеми, графіки;
·
формули та їх виведення;
·
числові дані, отримані в результаті
класних дослідів;
·
приклади числових даних із наукових
досліджень чи технічних застосувань;
·
розв'язки задач;
·
короткі відомості з історії фізики та
техніки;
·
нові терміни та їх коротке пояснення;
·
план фронтальної лабораторної роботи;
·
завдання для домашньої роботи.
Готуючись
до уроку, вчитель продумує записи та замальовки, які необхідно виконати на
дошці, з точки зору їх змісту, форми, розташування. Записи на дошці повинні
виконуватись таким чином, щоб їх було добре видно всім учням класу. Основні
формули доцільно підкреслювати чи брати "в рамочку".
Малюнок
виконується, як
правило, від руки (інколи доцільно користуватися лінійкою та циркулем), з
наближеним дотриманням пропорційності між його окремими частинами. Такий
малюнок повинен бути зрозумілим для всіх учнів, тому він буває схематичним і
простим, виконується легко і швидко, щоб не затримувати хід уроку. Малюнок
виконується за правилами технічного креслення з використанням відповідних
позначень.
При
замальовках на уроках фізики частіше користуються одновидовою прямокутною
проекцією в поєднанні з розрізом чи перерізом і просторовим малюнком.
Для
ілюстрації динаміки дослідів користуються або серією малюнків, які фіксують хід
досліду, або на одному і тому ж малюнку показують пунктиром нове положення
стрілок приладів, індикаторів чи частин установок.
Малюнки
слід супроводжувати короткими підписами та поясненнями, оскільки через деякий
час учні не зможуть самостійно відновити в пам'яті все необхідне, і цінність
замальовки буде втрачена.
Малюнок
фіксується в робочому зошиті учня і є елементом його запису.
4. Статичні екранні
засоби (діапозитиви, діафільми, кодограми) є
проміжною ланкою між настінною таблицею та кінофільмом. Зберігаючи властиву
таблицям статичність, ці засоби дозволяють розкрити динаміку явища, логіку
розвитку фізичної ідеї, взаємодію вузлів установки. Вони розширюють можливості
образного викладу навчального матеріалу
Статичні
екранні засоби використовуються
при поясненні навчального матеріалу, його закріпленні, повторенні, формуванні
вмінь учнів, для керівництва їх самостійною роботою як у класі, так і вдома. Ці
засоби покликані доповнювати та пояснювати експериментально добуті факти, але
не підміняти експеримент.
Інколи окремі кадри діафільму можна
використати для (постановки) запитань-завдань для учнів; їх використовують при
створенні проблемних ситуацій, активізації пізнавальної діяльності школярів.
Наявність на екрані запитань, пов'язаних із відповідним зображенням, допомагає
учням зосередитись на основному в навчальному матеріалі.
Діафільм дає
можливість вибрати оптимальний для даного складу учнів темп пояснення
навчального матеріалу та забезпечує тісний зв'язок демонстрації зі словом
учителя.
Епі-
та графопроекції зручно
використовувати для проектування дрібних деталей та приладів. Ці засоби можна
використовувати також для виготовлення таблиць великих розмірів.
Динамічні
екранні засоби (навчальні кіно- та відеофільми, телепередачі)
широко використовуються при навчанні фізики. Методика їх використання на уроках
фізики дуже різноманітна.
Перед використанням цих засобів на уроці
вчитель повинен ознайомитися з їх змістом. Ці засоби не повинні заміняти
демонстрації дослідів, самостійні роботи учнів та безпосередніх спостережень в
природі та техніці.
Місце кінофільму на даному
уроці визначається тими завданнями, які стоять перед ним. Найчастіше перегляд
кінокадрів поєднуються з розповіддю вчителя, демонстрацією дослідів,
самостійною роботою учнів.
Кінопосібники з фізики бувають:
- Цілісні ―
своєрідна кінолекція, в якій розкривається весь зміст теми.
- Фрагментарні ―
складається із декількох частин, кожна з яких поділена на фрагменти.
- Кінофрагмент ―
короткий (4-5 хвилин) навчальний фільм, присвячений певному невеликому
питанню та розрахований на органічне включення його в хід уроку.
- Кінокільцівка ― дуже
короткий фрагмент, у якому знято лише одне явище чи
циклічний процес, який автоматично
повторюється.
Використання кінофільмів на уроці фізики
доцільне в таких випадках:
· при
вступі до нової теми;
· при
викладі нового матеріалу;
· при
організації повторення та систематизації знань;
· при підготовці до екскурсії.
Навчальні
телевізійні передачі за
своїми дидактичними функціями мало чим відрізняються від кінофільмів, але вони
мобільніші та сучасніші від кінофільмів, у них оперативніше використовуються
останні досягнення науки та техніки. Основною складністю при використанні в
навчальному процесі телепередач є узгодження в часі передачі з тієї чи іншої
теми та уроку з неї. Цих труднощів можна уникнути, якщо скористатися
відеомагнітофоном, записавши відповідну телепередачу, що дасть можливість
демонструвати її в необхідний час.
5. Останнім
часом дедалі ширшого використання на уроках фізики набуває комп'ютер. У багатьох
випадках він дозволяє значно полегшити працю вчителя, скоротити час на
одноманітну малопродуктивну роботу та підвищити якість знань учнів. Але успішне
використання комп'ютера в навчальному процесі неможливе без відповідного
програмного забезпечення. На сьогодні існує велика кількість педагогічних
програмних засобів (ППЗ), які можуть бути з успіхом використані в процесі
навчання фізики.
Серед
ППЗ можна виділити такі: інформаційні, розрахункові,
контролюючі, демонстраційно-моделюючі, експериментально-дослідницькі та
комплексні.
Інформаційні ПЗ
несуть певну теоретичну інформацію загального плану, що містить основні
положення, поняття, означення, закони, математичний апарат, необхідний для
опису характеристики фізичного явища чи об'єкта, які вивчаються.
Розрахункові ПЗ ―
програми, які дозволяють використовувати обчислювальні можливості комп'ютера і
призначені для забезпечення потреб застосування математичного апарату, за
допомогою якого описуються фізичні об'єкти і явища (програми для перетворення
метричних мір, програма "калькулятор").
Для
проведення математичної обробки результатів експериментів, виконання
розрахунків, побудови графіків можуть використовуватись, наприклад, відповідні
програми WINDOWS (наприклад, ППЗ на основі ЕХСЕL можна використовувати для
обробки результатів лабораторних робіт).
Контролюючі ПЗ призначені для
тестування, контролю, перевірки знань. Ці програми можуть передбачати вибір
відповіді з кількох запрограмованих, введення числового значення одержаного
результату чи введення аналітичного вигляду одержаного розв'язку.
Існують
програми, які можуть бути використані для ілюстрації тих чи інших явищ і
понять.
Інтерактивні програми – демонстрації
дозволяють демонструвати певні явища і можуть використовуватися для комп'ютерної
підтримки уроку фізики. Наприклад, програма "Open Physics" є повним
Multimedia курсом загальної фізики. Курс містить понад 100 комп'ютерних моделей
фізичних явищ та відеозаписів лабораторних експериментів. У ньому міститься
також багато задач і запитань. Інтерактивний діалог та наочна візуалізація
фізичних дослідів дозволяє учню поглиблено вивчати фізичні явища.
Інтерактивні
програми дозволяють також проводити дослідження та конструювати різноманітні
ситуації.
При
використанні ППЗ на уроках фізики доцільним є використання електронних
проекторів та рідкокристалічних проекційних панелей. Вони дозволяють
проектувати на екран навчальні відеофільми, відеокліпи та використовувати ППЗ у
процесі вивчення нового матеріалу, організації фронтальної роботи в класі.
| 
