|
Позаурочна робота з фізики
План
- Значення позаурочної роботи.
- Форми позаурочної роботи з фізики.
- Організація індивідуальної та групової
позаурочної роботи.
- Особливості організації масових позаурочних
заходів.
- Випуск інформаційних матеріалів.
1. Розвиток учнів однієї вікової групи дуже
неоднорідний. Не однаковий також інтерес учнів до вивчення фізики. Обмеженість
часу і зарегламентованість форм організації навчання не дають можливості
врахувати всі індивідуальні особливості учнів. Тому учитель розв'язує всі
завдання поза межами школи, класу, уроку. Вся ця робота одержала назву
позаурочної або позакласної.
Основною
особливістю позаурочної роботи є її дуже слабка зарегламентованість.
Вчитель вільний у виборі форм, змісту і методів роботи. Цінним є й те, що він
має можливість залучати учнів до активної практичної діяльності. Тому
проведення позаурочної роботи дозволяє формувати вміння і навички, творче
мислення, здійснювати політехнічне навчання, профорієнтацію учнів, формувати
моральні якості. І якщо можливості позаурочної роботи співпадають з завданнями,
які стоять перед шкільною фізикою в цілому, то ефективність навчального процесу
стає значно вищою.
2. Позаурочна робота порівняно давня форма організації
роботи з учнями. Її корені ховаються в перших роках ХХ століття, а масового
розвитку набула лише в середині ХХ століття.
Установилися
різні форми позаурочної роботи. Одна з класифікацій
здійснюється за мірою охоплення учнів, а саме:
·
індивідуальна;
·
групова;
·
масова.
Більш
детально класифікація форм позаурочної роботи учнів з фізики представлено в
таблиці:
3. Усі види позаурочної роботи повинні бути добре
організованими і узгодженими. Це можливо при використанні передового досвіду
вчителів, результатів наукових досліджень вчених-методистів.
Однією
з найскладніших і найпоширеніших групових форм організації позаурочної роботи є
фізичні гуртки.
Організації
гуртка повинна передувати велика підготовча робота. Суть її полягає в тому, що
учнів інформують про майбутній гурток, основні напрями його роботи. Для цього
використовуються не тільки шкільні засоби інформації, а й індивідуальні та
групові бесіди з учнями. Великий ефект дає проблемна організація навчальної
роботи з фізики, коли на уроці вчитель аналізує ту чи іншу проблему і пропонує
знайти її розв'язання на заняттях гуртка.
Фізичні
гуртки можуть мати різні спрямування в залежності від підготовки і власних
уподобань учителя, який вестиме цей гурток, а також від початкових інтересів і
побажань учнів.
У залежності від тематики роботи гуртки можуть бути:
- Теоретичні
(історія фізики, розгляд певних теоретичних питань фізики, розв'язування
задач).
- Фізико-технічні
(моделювання, радіотехнічні, авіамодельні і т.п.).
- Експериментальні
(конструювання фізичних приладів, проведення фізичних дослідів і
досліджень).
- Комплексні
(загальнофізичні).
Після
вивчення тематики гуртка і належної агітаційної роботи
проводиться організаційне засідання, на якому затверджується план роботи,
обираються керівні органи гуртка (староста, редколегія, завгосп). Практика
показує, що оптимальною кількістю членів гуртка буде 10-15 чоловік. Якщо ж
запишеться більша кількість, то це не може служити причиною для перебору учнів.
На
першому занятті з'ясовується розпорядок роботи гуртка, учні вибирають
запропоновані вчителем завдання для індивідуальної роботи. Якщо гурток об'єднує
учнів різних вікових груп і з різним гуртковим стажем, то доцільно створити
невеликі бригади по 2-3 чоловіка на чолі зі старшим і більш досвідченим учнем. Цим
досягається взаємонавчання і обмін досвідом.
Робота
планується таким чином, щоб теоретичні заняття чергувалися з практичними.
Результати роботи висвітлюються на спеціальних залікових заходах: виставках,
вечорах, конференціях.
У
окремих випадках організовуються творчі групи. Вони комплектуються з добре
підготовлених учнів, які об'єднуються спільним інтересом в певній галузі
фізики. Такі групи дають можливість ефективно готувати майбутніх учасників
олімпіад різних рівнів. Творчі групи є, також, важливою організаційною формою
роботи МАН (Малої Академії наук).
4. Найбільш поширеними серед масових заходів у
позаурочній роботі є вечори фізики. Це форма, яка поєднує всі найбільш цікаві
форми роботи і має велику активізуючу дію на учнів.
Вечори
фізики поділяються на тематичні та цікавої фізики.
Тематичні
вечори присвячуються певній темі шкільної програми, або якій-небудь проблемі
науки фізики. Наприклад, "Механіка в космосі", "Надпровідність в
техніці", "Проблеми електроніки" і т.п.
Вечори
цікавої фізики переносять акцент на зацікавлення учнів фізикою і частіше
організовуються для учнів 7-8 класів.
Вечір
цікавої фізики готується заздалегідь. Перш за все складається його план. Один з таких планів має такий вигляд:
- Вступ і
відкриття вечора.
- Вибір журі.
- Цікаві
повідомлення.
- Цікаві
досліди.
- Вікторина.
- Підведення
підсумків і нагородження переможців.
Як
правило, ведучими вечора виступають учні, заздалегідь підготовлені вчителем.
У
склад журі обирають кращих учнів, але обов'язково вводять вчителя, який виконує
роль консультанта і арбітра.
Під
час вечора учні слухають доповіді, спостерігають досліди, беруть участь у їх
обговоренні. Журі реєструє правильні відповіді і визначає переможців,
нагородження яких проводиться наприкінці вечора.
Вечори
цікавої фізики можуть проводитися також у формі КВК.
Частина
учнів і гуртківців залучається до підготовчої та агітаційної роботи. Вони
виготовляють цікаві оголошення, випускають фізичну газету, організовують
виставку фізичних приладів.
Тематичні
вечори мають простішу структуру, але повинні обов'язково містити елемент
змагання. З цією метою часто організовують тематичні вечори цікавої фізики.
5. Шкільні засоби пропаганди фізики мають декілька видів:
·
фізичні газети;
·
фізичні бюлетені;
·
вікторини.
Випуск
фізичної газети присвячується певній події: річниці видатного вченого,
відкриття, вечору фізики, початку вивчення нової теми. Їх оформлення і підбір
матеріалів здійснюють учні під керівництвом учителя. Газета повинна містити
цікавий матеріал і бути добре ілюстрованою.
Фізичний
бюлетень випускається частіше, ніж газета. Він доповнює її, оскільки містить
оперативний матеріал про цікаві події в фізиці на даний час. Тому він має
менший об'єм і слабкіший зображальний ряд.
Фізичні
вікторини можуть бути як елементом вечора фізики, так і самостійним елементом
активізації учнів поза уроком. Її зміст складають цікаві запитання або короткі
задачі з усього курсу фізики або окремих розділів. Якщо вікторина проводиться
самостійно, то всі її запитання пропонуються учням у вигляді великого плакату.
Рядом з ним вивішується скринька, в яку учні опускають письмові відповіді. За
відповідями визначаються переможці, які певним чином відзначаються.
Якщо
ж вікторина є складовою частиною вечора, то і запитання, і відповіді на них
подаються в усній формі. Відзначення переможців здійснюється в рамках вечора.
| 
